Методи лікування трипельфосфатів у сечовій системі кішки

Гомеопатичні засоби

Тривала терапія гомеопатичними препаратами контролює стан внутрішнього слизового шару сечового міхура. Призначають лікарські засоби Мукоза, Берберіс-Гомаккорд, Композитум. За інструкцією ліки дають кілька разів на тиждень, розчиняючи у воді для пиття. У гострій фазі при терапії гомеопатичним препаратом призначають Траумель, його вводять під шкіру кілька разів на добу або після оперативного втручання крапельно застосовують через 17-30 хвилин.

Якщо утворення трипельфосфатів є наслідком пієлонефриту хронічного перебігу, то як основну терапію використовують Композитум-кантаріс та Берберіс-гомаккорд.

Катетеризація сечового міхура та оперативне втручання

Катетеризацію призначає ветеринар, якщо обстеження пальпацією показує щільний, переповнений міхур, іноді є часткова прохідність. Процедуру роблять під загальним знеболенням, лікар дає релаксант виходячи з анатомії тварини та її характеру. Катетер ставлять після початку дії наркозу, його акуратно вводять і руйнують утворення каменів, кристалів, через порожнину інструменту виводять сечу, що накопичилася, і обробляють внутрішню порожнину міхура ліками, що зупиняють запалення.

Одночасно беруть невелику кількість урини для лабораторного дослідження. Якщо є потреба, то катетер закріплюють на кілька діб (підшивають). Відразу ж визначають медикаментозну терапію, а після отримання результатів аналізів, що розпізнають вид струвітів, призначають дієтотерапію із застосуванням лікувальних кормів.

Якщо уралітами уражена лише одна нирка, то її видаляють разом із трипельфосфатними розростаннями. Хірургічне видалення показано у разі накопичення уролитичних кристалів в сечоводах, це відноситься до легкої форми, і видалення не складає труднощів. Після операції виникають ускладнення у вигляді ниркової недостатності, що розвивається, тому увагу приділяють виконанню рекомендацій з профілактики.

Ефективні результати та позитивні прогнози даються після вилучення трипельфосфатів з нутрощів сечового міхура в процесі цистотомії. Операція полягає у розтині органу та видаленні уролитичних кристалів.

Метод імпульсного магнітного впливу

Джерело випромінювання накладають на ділянку над сечовим міхуром і проводять кілька сеансів (до 10), кожен із яких складається з 50 імпульсів з потужністю 500 мТл. Низькочастотне електромагнітне випромінювання має спазмолітичний, седативний та знеболюючий ефект, змінює хімічні та фізичні властивості урини, збільшуючи її здатність розчиняти речовини.

Цей метод вважається ефективним, безболісним і легко переноситься кішками, процедура не викликає занепокоєння, при цьому відсоток смерті зводиться до нуля в порівнянні з іншими способами. Після імпульсної МТ проходження сечі покращується протягом перших трьох діб для тварин, що перебували у тяжкому стані, а повне зняття характерних симптомів спостерігається через тиждень.

Магнітно-імпульсний вплив допомагає у випадках, якщо сечівник заповнений трипельфосфатами на всій протяжності і немає можливості вставити катетер. Попередня процедура не лише полегшує постановку катетера, а й у деяких випадках дозволяє обійтися без введення. Після лікування електромагнітним струмом низької частоти рецидиви відзначаються у 14% захворювань, тоді як традиційна терапія припускає повторне виникнення симптомів у 40% випадків.

Фітотерапія

Дозволяє використовувати властивості рослин для розчинення та виведення уролитичних утворень. На початковій стадії хвороби призначають препарати Кот Ервін та засіб «Фітоеліт Здорові бруньки».

З трав роблять настої ерви шерстистої (пів-палу), горця пташиного, кореня петрушки, крес-салату, готують відвари ведмежих вушок (товкнянки), які можуть розчинити каміння.

Профілактична дієта

Аналіз способів годівлі показав, що вибір продуктів має значення у профілактиці початку утворення трипельфосфатів:

• захворюваність у котів і кішок, які отримують натуральну рибу та м`ясо, становить від загальної кількості випадків 17%;
• лише рибні страви сприяють розвитку хвороби на 24%;
• поєднання натурального харчування зі штучними кормами дає найбільший відсоток наявності струвітів (38%).

Останні дослідження підтвердили, що відданість природним продуктам підвищує ризик утворення кристалів, а фірмові сухі корми його знижують. Несприятливим є поєднання природних та штучних продуктів, оскільки важко простежується кількість вітамінів, мінералів та поживних речовин. Для вихованця важливо отримувати необхідні мінерали, а в похилому віці у котів та котів порушено обмін речовин, що впливає на повноцінне засвоєння. У такому разі корми з вітамінними добавками є незамінними.

Закисленості сечі сприяє підвищення білків у харчуванні через порушення білкового обміну та підвищення вмісту сечової кислоти. Вживання тільки риби та м`яса знижує вироблення вітаміну В1 і призводить до появи кислого середовища в сечоводах, сюди відноситься і нестача вітаміну А. На підвищення лужних показників та утворення струвітів впливає збагачення раціону рибою та геркулесом (фосфор та магній).

Освіта уролітів відзначається в сечових каналах тварин, що мають надмірну масу. Це надмірно навантажує сечовидільну систему, яка не пристосована до утилізації продуктів розпаду, що зумовлює початок кристалізації. Велика вага кота не дає йому активно рухатися, що знижує метаболізм.

Для годування використовують якісні сухі корми, при виборі звертають увагу на вміст магнію, фосфору та білків на 100 г продукту. Фірмові сухі гранули рекомендуються в нормі 37-50 г на добу, а низькоякісні дають по 120 г. Якщо вміст на 100 г мікроелементів однаковий, то при харчуванні дешевим варіантом кіт отримує речовини більше, ніж потрібно.

Споживання рідини вивчено щодо різних дієт, оскільки зміна об`єму води впливає на кількість урини та вміст мінеральних елементів. Звертають увагу не лише на виділення сечі, а й вологи з калом, іншим експортом рідини з організму. Водний баланс залежить і від вмісту жиру та енергії.

Раціон з високим вмістом жирів (близько 30%) збільшує діурез, а низькокалорійна дієта без жирів підвищує концентрацію рідини в калових масах. Незалежно від виду їжі коти та кішки випивають 120-240 мл води на день. На збільшення обсягу споживаної води впливає клімат, пора року, компоненти харчування, стрес та інші фактори. Призначенням правильного харчування є:

• запобігання розростанню кристалів струвітів і уролитів у котів і кішок;
• виключення утворень трипельфосфатів у тварин, що мають тенденцію до ожиріння;
• розчинення струвітів;
• профілактика виникнення рецидивів та подальших розростань;
• помірне скорочення надходження в організм вітаміну Д.

Існують спеціально розроблені дієти для кожного типу каменів окремо, тому що рекомендації щодо продуктів різні. Щоб не розвивалися струвіти, кішкам дають м`ясо та інші білкові продукти, тому що вони підкислюють урину і не дозволяють підвищувати лужну реакцію. Не вживають у харчуванні крупи, оскільки вони олужнюють організм. Для більшої освіти сечі організують достатнє питво для тварини. Розвиток у котів та кішок сечокам`яної хвороби є нагальною проблемою при утриманні домашніх вихованців, від цього страждають як тварини, так і господарі. Головним у цьому питанні вважається своєчасне виявлення хвороби та звернення до ветеринару, коли хвороба перебуває на початковій стадії.